Завжди страждаю від "недо"... Недосипаю, недоїдаю, недоучую...
І тут я розумію, що чогось недочуваю...
Чи то недовідчуваю...
Неважливо...
Сьогодні зламалися n-нні навушники в n-ий раз за півроку, не прослуживши навіть трьох тижнів.
Я весь шлях від універу до дому слухала дорогу...
Машина, машина, машина, людина, машина, світлофор, людина, машина, машина, машина, собака, собака, людина, машина.
А може так треба? Може мені конче треба щось почути серед цих скрипучих звуків щось важливе, щось, що я ніяк не можу почути в навушниках? А може...
А може хтось зве мене, а я не чую?
А може щось кричить за мною в слід, а все не наважусь озирнутися?
А може...
А може я просто велика невдаха, до якої навіть навушики не хочуть звикати і воліють краще зіпсуватися...
...Завтра піду до продавця - може вдасться звалити все на брак і мені дадуть нові навушники...