Не раз намагаюся зрозуміти хто я, і чого від мене чекати. Сьогодні я усміхаюся прохожим, завтра кину водневу бомбу на когось із викладачів. Інколи мені здається, що в мені сидить ще хтось і керує моїми емоціями. А може саме цей хтось дописує зараз ці рядки. Але ж я знаю що мені треба, я знаю, що мені під силу а що ні. Мені мені під силу казати "я хочу", але мені незавжди під силу втілити це "хочу" в реальність.
Я чітко розумію, що більшість з того, що я пишу, говорю, роблю - брехня, але я продовжую писати, говорити, робити. Я брешу собі, обманюю насамперед ті два чи три чи більше "Я", які сидять в мені чекаючи, коли їм буде дозволено захопити всю систему під загальною назвою "Я". Так не можна. Не можна обманювати себе. Навіщо? Для чого?
Так. Можна обманювати інших, можна красти, вбивати, дертися до влади по трупах своїх друзів, а обманювати себе - це те саме тільки в собі себе. Щоб обманути інших, треба спочатку обманути себе, щоб вкрасти в інших, треба спочатку вкрасти в себе, щоб вбити когось, треба спочатку вбити себе. Отак і ходять вони - ззовні хольоні плюшеві ведмедики, такі добрі, так прагнуть підняти в державі рівень благополуччя, а в середині самообманщики, ті, які навіть собі не мають сміливості сказати "я стерво, самозакохане, тупе стерво"...
Віднині даю клятву говорити собі тільки правду. Треба розвіяти всі ті легенди про мене, в які я сама починаю вірити.
1) Я поет. Та який я 3.14 поет? Я не вмію нормально римувати, а більшість тих псевдовіршів, які я колись тут виставляла, були написані як мінімум рік назад під впливом підліткових емоцій і гормонів.
2) Я гот. :-))) Я взагалі не знаю чи є в нас готичні тусовки в Рівному. І навіть не знаю, чого я почала вважати себе готом. Мабуть через inferno, яке мені так припало до душі і пісні яких чимось нагадували мені мене. Або через те, що коли я виклала один із своїх "віршів" тут на блозі, хтось назвав його готичними. Так, мені подобається ця субкультура, але я ні разу не була вночі на кладовищі, я не одягаюся в чорне. Все що мене об’єднує з готами, це моя збочинська філософія і музика.
3) Я цікавлюсь політикою. Ну буває, прориває, але останнім часом мене від неї нудить!!!
4) Я люблю рок-музику. Так. Я люблю рок-музику!!! І коли ця музика гармонічно поєднується з хорошим вокалом і змістовним текстом то це великий плюс для цієї композиції. Але я люблю музику!!! МУЗИКУ!!!
5) Я не люблю попсу. Я не не люблю попсу, я її просто не слухаю. І власне, мені не подобається те, що крутять на М1, бо то реально гівно. Але хай мене вибачать фанати Козловського, Другої Ріки, Quest Pistols чи ще когось з яких я колись стібалася. Я не не люблю ваших кумирів, я не люблю їх фанатів, тобто людей, які цілують постери зі своїми "співаками" і мріють опинитися з ними в ліжку. Хоча мушу визнати (я ж кажу відтепер тільки правду) навіть серед поп-виконавців є ті, яких я поважаю і слухаю.
6) Я пригнула б з парашутом. Може й пригнула б, не знаю. Але я найбільший боягуз на світі. Я боюся підійти до особи, яка мені подобається і сказати це йому в очі. Я (аж самій смішно) колись боялася проходити вночі сама біля кладовища, правда вже ні. Я інколи перемагаю страх, а інколи в ступорі не можу відірвати від нього очі.
7) Я вчу теорію ймовірності. :-)))))))) В мене завтра залік з цього предмету,а я замість того, щоб щось повчити сижу в неті.
Може що забула, потім допишу.
Каюсь.Тепер я майже біла, майже пухнаста і майже... лан краще пропущу.
Можете тепер питати мене про завгодно. Клянусь казати правду або мовчати.
